-
1 debt
n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позиченийсума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо═════════■═════════accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість═════════□═════════acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргівdebt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)═════════◇═════════борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)▹▹ bad debt▹▹ debt capital* * *борг; заборгованість; позиковий капітал; кредит; позика; кредитування -
2 breach
1) недотримання, порушення (права, угоди, закону, зобов'язання тощо); розрив ( стосунків тощо); частина позовної заяви, де викладається порушення зобов'язання відповідачем; образа2) порушувати, здійснювати порушення•- breach of a contractbreach of warranty of authority — порушення гарантії адміністрації ( або органу влади)
- breach of an agreement
- breach of blockade
- breach of close
- breach of confidence
- breach of contract
- breach-of-contract claim
- breach of corporate laws
- breach of covenant
- breach of credit terms
- breach of decency
- breach of democratic norms
- breach of discipline
- breach of duty
- breach of faith
- breach of formalities
- breach of justice
- breach of law
- breach of obligation
- breach of order
- breach of peace
- breach of prison
- breach of privilege
- breach of probation order
- breach of procedure
- breach of professional secrecy
- breach of promise
- breach of public order
- breach of recognizance
- breach of regulations
- breach of security
- breach of statutory rights
- breach of the labor contract
- breach of the labour contract
- breach of the peace
- breach of the public order
- breach of trade regulations
- breach of trust
- breach of trust by officer
- breach of voting secrecy
- breach of warranty -
3 порушення
( вимог закону тощо) failure to comply, perpetration, (права, угоди, закону, зобов'язання тощо) breach, breaching, break, breaking, ( справи або судового переслідування) commencement, ( норм права) contempt, ( планів тощо) defeat, ( закону) defiance, (угоди, закону) delinquency, (обов'язку, боргу) dereliction, dislocation, disruption, ( конкуренції) distortion, (норм права, громадського порядку) disturbance, entrenchment, (в т. ч. закону) fault, frustration, impairment, (закону, права, угоди, обов'язку, зобов'язання) infraction, (закону, прав, норм) infringement, (справи, судового переслідування) institution, intrusion, ( прав) invasion, ( наказу тощо) non-observance, ( блокади) running, ( норм права тощо) transgression, ( права) encroachment, violation -
4 невиконання
failure, failure to carry out, ( закону тощо) failure to comply, failure to fulfil, ( зобов'язання тощо) failure to perform, ( розпоряджень суду тощо) contempt, (обов'язків, зобов'язань тощо) default, defiance of law, defiance, ( наказу тощо) disobedience, inexecution, infraction, neglect, non-compliance, non-execution, ( обов'язків тощо) non-fulfilment, non-observance, ( угоди тощо) non-performance, nonfeasance, recusableancy -
5 renege
(renege) v відмовитися (від обіцянки, зобов'язання тощо); порушити (обіцянку, зобов'язання тощо) -
6 infraction
порушення (закону, права, угоди, обов'язку, зобов'язання), правопорушення; невиконання, недотримання (закону, зобов'язання тощо)- infraction of obligation
- infraction of regulation
- infraction of regulations
- infraction of rules -
7 acquittal
n1) кур. виправдання2) звільнення (від боргу)3) виконання (зобов'язання тощо)* * *n1) виправдання ( по суду)2) звільнення (від боргу, зобов'язання)3) виконання (обов'язків, обіцянки) -
8 breach
n1. юр. порушення (закону, зобов'язання тощо)- deliberative breach зумисне порушення- material breach суттєве порушення- serious breach тяжке порушення- breach of agreement порушення угоди- breach of confidence зловживання довірою- breach of covenant порушення договору- breach of etiquette порушення етикету- breach of international obligations порушення міжнародних зобов'язань- breach of the law порушення закону- breach of order порушення порядку- breach of a treaty порушення договору- breach between the two countries розрив між двома країнами- duration of the breach тривалість порушення- moment of the breach момент порушення- to heal the breach between two countries покласти кінець розриву між двома країнами- to repair the breach between two countries покласти кінець розриву між двома країнами -
9 недотримання
breach, (закону, правил тощо) disregard, infraction of law, (закону, зобов'язання тощо) infraction, infringement, inobservance, non-compliance, non-conformity, non-observance -
10 обтяжливий
burdenedsome, ( для суспільства тощо) chargeable, cumbersome, (про податок, фінансове зобов'язання тощо) heavy, onerous, oppressive, vexatious -
11 heavy
суворий (про вирок, покарання); високий, обтяжливий (про податок, фінансове зобов'язання тощо); тривалий ( про термін ув'язнення тощо)- heavy drinker
- heavy drug
- heavy fighting
- heavy financial commitment
- heavy handwriting
- heavy poll
- heavy polling
- heavy presumption
- heavy punishment
- heavy rescue
- heavy sentence
- heavy sentencing
- heavy tax
- heavy term of imprisonment
- heavy turnout -
12 undertake
Iv (past undertook; p.p. undertaken)1) починати, братися2) брати на себе (зобов'язання тощо)3) ручатися, гарантувати4) відважитися, насмілитися5) вступати в бій (у суперечку тощо)IIv розм.бути власником похоронного бюро* * *v(undertook; undertaken)1) здійснити2) брати на себе (певні обов'язки, функції)3) ручатися, гарантуватиI will undertake that he has not heard a word — ручаюся, що він не чув жодного слова
5) icт. забов'язатися, ручатися (за кого-н.); to undertake for another ручаться за іншого -
13 виникати
accrue, ( про зобов'язання тощо) arisale, come into being, erupt, eventuate -
14 який виник
( про зобов'язання тощо) accrued -
15 accrued
нарахований; оголошений до сплати ( про дивіденд); який виник ( про зобов'язання тощо)- accrued dividend
- accrued interest
- accrued loss
- accrued losses
- accrued obligation
- accrued right -
16 arisale
з'являтися, випливати, виникати ( про зобов'язання тощо) -
17 failure to perform
-
18 oppressive
кабальний, обтяжливий (про податок, фінансове зобов'язання тощо); який пригноблює, деспотичний, репресивний- oppressive device
- oppressive domination
- oppressive legislation
- oppressive measures
- oppressive question
- oppressive tax -
19 undispensed
adjне звільнений (від зобов'язання тощо)* * *[ˌendi'spenst]aне звільнений (від обов'язків, клятви) -
20 приймати
( зобов'язання) contract, ( докази тощо) adduce, ( доказ тощо) admit, (закон, резолюцію тощо) adopt, consider decision, pass, receive, (заперечення, клопотання тощо) sustain
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
податковий — а, е. 1) Стос. до податку; пов язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр. •• Податко/ва адміністра/ція Украї/ни (ПДУ) державний виконавчий орган України, що… … Український тлумачний словник
умова — и, ж. 1) Взаємна усна чи письмова домовленість про що небудь; угода, договір. 2) Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3) перев. мн. Взаємні зобов язання сторін … Український тлумачний словник
боржник — а/, ч. Одна зі сторін у борговому зобов язанні, яка повинна передати майно, виконати роботу, сплатити борг тощо іншій стороні (кредитору). || Той, хто взяв у борг що небудь, винен кому небудь. •• Неспромо/жний боржни/к боржник, який не в змозі… … Український тлумачний словник
поривати — I а/ю, а/єш, недок., порва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. і неперех. Порушувати зв язки з ким , чим небудь, припиняти стосунки з кимсь. || з чим. Відмовитися від яких небудь переконань, поглядів і т. ін., осудивши їх. || Скасувати договір,… … Український тлумачний словник
депозитарій — ю, ч. 1) Офіційний зберігач чого небудь. || Юридична особа, якій передаються кошти, цінні папери, товари без переходу до неї права власності на них. •• Депозита/рій інвестиці/йного фо/нду юридична особа, яка оперує активами на підставі… … Український тлумачний словник
постачальник — а, ч. 1) чого. Особа чи держава, установа, організація і т. ін., що постачає що небудь. •• Генера/льний постача/льник підприємство, яке виконує за підрядним контрактом зобов язання відносно постачання комплектного устаткування та матеріалів. 2)… … Український тлумачний словник
сертифікат — а, ч. 1) Посвідчення, письмове свідоцтво. 2) Документ, що засвідчує склад, якість продукції, а також сортність, асортимент тощо, і додається до товарів, які надходять у продаж. 3) фін. Позикове фінансове зобов язання держави. || Назва білета… … Український тлумачний словник
страхування — я, с. 1) Дія за знач. страхувати. 2) Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян у разі… … Український тлумачний словник
